Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

11.03.2013|07:41|Буквоїд

Володимир Лідський: «Остромов» — прекрасний роман, але, на жаль, дуже затягнутий і місцями нудний

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменник Володимир Лідський.

- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Читаю багато, здебільшого сучасну російську літературу. Останнім часом прочитав «Адамове яблуко» Ольги Погодіної-Кузьміної, «Остромов, або Учень чародія» Дмитра Бикова, «Істемі» і «Маджонг» Олексія Нікітіна, «Селянин і тінейджер» Андрія Дмитрієва, «Бібліотекар» Михайла Єлізарова. Велике враження справило «Адамове яблуко». Книга, яка нібито про геїв, а насправді про кохання, підлість, гроші, конформізм, отже, про життя. І написана чудовою, соковитою російською мовою. Гарним виявився і короткий роман «Істемі», динамічний і незвичайний за змістом. «Остромов» — прекрасний роман, але, на жаль, дуже затягнутий і місцями нудний, подекуди автору зраджувало почуття міри. Я б його на половину скоротив, він би тільки виграв. Тут я не роблю літературознавчого розбору, а тільки пишу про свої враження, тому все це на рівні емоцій і без прикладів. Дві книги (і обидві, до речі, букерівські лауреати різних років) — «Бібліотекар» та «Селянин і тінейджер» — різко не сподобалися. Перша не сподобалася штучністю сюжету, аморфністю героїв і надуманістю драматургії. Та й мова автора в цій книзі проста, якщо не сказати  —  примітивна. Друга не сподобалася нудністю оповідання, сухістю викладу, безсюжетністю. Ні інтриги, ні динаміки дії ... ледве дочитав ... Спіткнувся також на романі Фігля-Мігля «Щастя» — взагалі не зміг читати, подужав тільки половину. Зате з задоволенням прочитав дві книги Андрія Аствацатурова  — «Люди в голому» і «Скунскамера». Легке читання, багато гумору, читається з захопленням, хоча і тут сюжету і динамічного розвитку подій не варто шукати. Прочитав миттєво; при всій легкості ці книги досить серйозні.

- Як обираєте книжки для читання? 
- Книги для читання обираю, як правило, з шорт-листів найбільших російських премій  —  «Букера», «Нацбеста», «Великої книги», Премії Андрія Бєлого... На думки друзів і знайомих орієнтуюся рідко. Останні приклади  —  книги Володимира Козлова («1986» і «Свобода») та Ірини Дудін («Ватажок маскаронов»).

- Що можете порадити для читання іншим?
- Порадити можу якраз майже все з вищеперерахованого, навіть те, що самому мені не сподобалося. Смаки у людей різні, може, комусь щось і впаде в око... Ну, і, звісно, як же я можу не порадити читачам свій власний роман «Російський садизм», який увійшов у шорт-листи Премії Андрія Бєлого і «Національного бестселера» . Книгу, яку не лише багато разів вихваляли, але й багато разів облаяли...



Додаткові матеріали

05.03.2013|14:38|Re:цензії
Наталя Лапіна: «Коли зустрічаю в Інтернеті списки «кращих творів, які повинен прочитати кожен», завжди хочу посперечатися»
01.03.2013|16:11|Re:цензії
Сергій Батурин: «Читати треба те, що приносить позитивні почуття»
26.02.2013|07:39|Re:цензії
Михайло Жаржайло: «З Кортасаром розумієш, що сюжет не важливіший за деталі, які нас оточують»
18.02.2013|13:10|Re:цензії
Петро Яценко: «Книга має притягувати уже з першого прочитаного речення»
14.02.2013|15:10|Re:цензії
Зірка Мензатюк: «Останнім часом зосередилася на підлітковій літературі»
07.02.2013|07:14|Re:цензії
Христя Венгринюк: «Раджу почитати Наталену Королеву»
04.02.2013|15:45|Re:цензії
Олена Галета: «Зміїний укус, або заперечний дарунок» Ендрю Верніка – чудовий взірець аналізу «великих» метафор на межі науки, релігії, філософії й етики»
31.01.2013|07:08|Re:цензії
Валентина Вздульська: В оформленні українських дитячих книжок особливо бракує стилю
29.01.2013|07:38|Re:цензії
Василь Слапчук: «Читання – надто приватна, навіть інтимна справа»
24.01.2013|11:28|Re:цензії
Олена Герасим’юк: «Планую урізноманітнити своє літературне уявлення про світ працями з фізики, математики, географії. Шукатиму поезію там»
22.01.2013|07:16|Re:цензії
Остап Сливинський: У мене останнім часом відбувається радикальний злам «читацьких звичок»
21.01.2013|07:20|Re:цензії
Оксана Форостина: «Я читаю абсолютно все, що пише Сергій Жадан, включно з публікаціями в пресі»
18.01.2013|07:17|Re:цензії
Олеся Мудрак-Ковалівна: «Думаю, що нині українська література має потужну прозу, що не програє перед світовою»
16.01.2013|07:25|Re:цензії
Василь Махно: «Із задоволенням читаю нові вірші Оксани Луцишиної, Анни Малігон та Ірини Шувалової»
25.12.2012|07:50|Re:цензії
Оксана Сайко: «Якщо з перших прочитаних слів я відчула мелодію книги й вона мене захопила – вже не зможу її не прочитати»
24.12.2012|13:10|Re:цензії
Оксана Думанська: «Порадити людям, які заходять на «Буквоїд», доволі складно — вони добре поінформовані читачі»
21.12.2012|07:57|Re:цензії
Валерій Калниш: Дітям раджу книги Вестлі Анне-Катаріни, підліткам –братів Стругацьких, дорослим - Памука
20.12.2012|07:50|Re:цензії
Олена Гусейнова: «Фраза «порадь щось почитати» завжди мене бентежила»
18.12.2012|10:45|Re:цензії
Анна Хома: «Вибираю книгу просто: гортаю, читаю уривки, і якщо затягує і проситься до рук — купую»
17.12.2012|07:50|Re:цензії
Інга Кейван: «Роман, який приніс мені неабияке задоволення — це «Діти застою» Василя Кожелянка»
14.12.2012|07:50|Re:цензії
Роман Черковський: Заходжу до книгарень, гортаю книги, читаю анотації і вибираю те, що сподобалось після випадково перечитаних абзаців
12.12.2012|07:35|Re:цензії
Катерина Міхаліцина: Діти, які слухали й читали добрі тексти, обов’язково розумітимуть поезію
10.12.2012|07:52|Re:цензії
Оксана Куценко: «В книжках для дітей є певні «ключі», які ми губимо, виростаючи»
08.12.2012|09:36|Re:цензії
Юрій Іздрик: «Читаю лише, лежачи в ванні»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери